Онлайн світ відкриває перед нами безліч можливостей: спілкування, покупки, робота, навчання. Але разом із цим з’являються й нові ризики.
Схеми шахрайства стають дедалі витонченішими, а довірливість користувачів все ще залишається головною зброєю зловмисників.
У 2025 році ситуація напружена: понад 35 000 кримінальних проваджень відкрито за фактами шахрайства, а середня сума збитків у карткових операціях уже перевищує 4 200 грн, причому понад 80% випадків відбуваються онлайн. Це означає, що кожен із нас може стати мішенню зловмисників і треба чітко розуміти, як захиститися. Ми підготували декілька корисних порад, які допоможуть вам залишатися в безпеці.
Стережіться фішингу та підробних сайтів
Фішинг – це, без перебільшення, наймасовіша форма онлайн шахрайства у світі. Згідно з даними Google Safe Browsing, щодня фіксується понад 50 тисяч нових фішингових сайтів. В Україні такі атаки особливо активізувались під час війни: кіберзлочинці видавали себе за державні установи, благодійні фонди чи банки, закликаючи допомогти військовим або підтвердити дані.
Механізм простий – людина переходить за фейковим посиланням, вводить логін, пароль чи дані картки, і вся інформація потрапляє до злочинців. Фішингові листи стали настільки правдоподібними, що навіть досвідчені користувачі не завжди помічають підміну домену. Щоб не стати жертвою шахраїв будьте пильними:
- Завжди перевіряйте адресу сайту. Навіть одна зайва літера у домені (наприклад, monobankk.ua замість monobank.ua) – сигнал небезпеки.
- Не переходьте за посиланнями з електронних листів чи SMS, краще самостійно введіть адресу сайту у браузері.
- Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA). Якщо ваш пароль викрадуть, зловмисник не зможе увійти без додаткового коду.
Захищайте банківські дані й картки
Більшість фінансових злочинів сьогодні – результат не технічного злому, а людської неуважності. Кіберполіція запевняє, що до 90% шахрайських операцій відбуваються після того, як користувач сам розкриває дані картки чи пароль.Сучасні злочинці діють психологічно: створюють відчуття терміновості представляючись співробітниками банку та повідомляючи про списання з карти чи її блокування. Піддаючись паніці людина, не роздумуючи, диктує CVV чи код підтвердження.
Особливо небезпечні так звані дзвінки з банку, коли голос у слухавці звучить професійно, а номер – справжній (підміна через VoIP). Але навіть від такої продуманої атаки шахраїв можна вберегтися:
- Використовуйте окрему картку для інтернет покупок і встановіть ліміт на онлайн операції.
- Не зберігайте дані картки в браузері або месенджерах.
- Перевіряйте виписки принаймні раз на тиждень. Дрібна невідома транзакція часто є тестом шахрая перед великим списанням.
- Увімкніть миттєві сповіщення про кожну операцію. Так ви зможете відреагувати на підозрілі дії вчасно.
Будьте обережні з «виграшами», інвестиціями та фейковими платформами
Обіцянки «швидкого прибутку» – улюблена пастка шахраїв. Вони приваблюють людей яскравими сайтами, фейковими відгуками й переконливими дзвінками так званих менеджерів. Найчастіше це псевдоінвестиційні платформи, що пропонують «гарантований дохід» від акцій чи стартапів. Як правило, все починається з невеликого депозиту в кілька сотень гривень. Але забрати гроші не вдасться, шахраї просто перестають виходити на контакт.
Подібні схеми активно поширюються й у соціальних мережах. Зловмисники створюють підробні сторінки відомих компаній або блогерів, обіцяючи «прибуток за кілька днів». Як уберегтися:
- Не довіряйте пропозиціям «без ризику», у реальних інвестиціях такого просто не буває.
- Завжди перевіряйте ліцензію компанії та її адресу, чесні платформи мають прозорі контакти і юридичні реквізити.
- Не переходьте за рекламними посиланнями, навіть якщо вони виглядають офіційно, краще шукайте компанію напряму через Google.
Захистіть свій пристрій і мережу
Навіть найобережніший користувач може втратити гроші, якщо його пристрій заражено вірусом. Хакери створюють шкідливі програми, що записують натискання клавіш, копіюють паролі чи сканують SMS із кодами підтвердження. Додаткову небезпеку становлять публічні Wi-Fi мережі – у кафе чи торгових центрах. Через них злочинці можуть «прослухати» ваш трафік і перехопити дані карток. Що зробити вже сьогодні:
- Встановіть платний антивірус і регулярно оновлюйте його бази.
- Уникайте завантаження додатків з невідомих сайтів або Telegram-каналів.
- Для фінансових операцій користуйтеся власним мобільним інтернетом або VPN.
- Після кожного оновлення перевіряйте дозволи, які мають програми. Жоден застосунок не повинен мати доступ до SMS чи камер без потреби.
Як діяти, якщо ви стали жертвою шахрайства
Жертвою зловмисників може стати кожен, тож важливо знати як діяти правильно та не піддаватися паніці. Найбільша помилка – намагатися домовитися зі злочинцями та слухати їхні пусті обіцянки щодо повернення коштів. От що можна зробити відразу після того, як ви виявили факт шахрайства:
- Заблокуйте картку або рахунок через мобільний додаток чи гарячу лінію банку.
- Зберіть усі докази: повідомлення, чеки, скриншоти, електронні листи.
- Зверніться до поліції або кіберполіції та опишіть, що саме відбулося.
- Повідомте службу підтримки сервісів, через які діяв шахрай (соцмережа, платіжна система, маркетплейс).
- Після інциденту змініть усі паролі та активуйте двофакторну автентифікацію.
Отже, онлайн шахрайство – це не окрема проблема, а щоденна реальність цифрового світу. Воно змінюється разом із технологіями, стає розумнішим і ближчим до звичайного користувача. Та попри це, ми не беззахисні. Уважність, критичне мислення й базові навички кібергігієни здатні зупинити більшість атак. Наш головний захист від зловмисників – це не антивірус і не пароль, а ми самі: наша обережність, інформованість і готовність думати, перш ніж діяти.
Читайте також: Вплив ШІ на освіту: що слід знати батькам та учням