Як повідомити про злочин або корупційне правопорушення в армії

armiyaПроблема дотримання закону і недопущення корупції у Збройних силах вже рік не втрачає своєї актуальності і серед волонтерів, які допомагають армії, і серед солдат та молодших офіцерів. Тому дуже важливо не тільки розповісти про такі факти своїм друзям, а зробити все можливе від кожного, щоб притягти винних до відповідальності. Правові процедури, які коротко описані у статті, допоможуть розпочати офіційне розслідування.

Військовослужбовці при виявленні фактів розкрадання чи псування військового майна, незаконного витрачання коштів, зловживання у постачанні військ, недоліків у стані озброєння та бойової техніки та інших фактів, які завдають шкоди Збройним Силам України, мають діяти відповідно до ст. 115 закону “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України”.

Зокрема, доповісти про це безпосередньому командирові, а також можуть надіслати письмову заяву старшому командирові, до Міністра оборони України включно, або до органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів досудового розслідування прокуратури та інших державних органів.

Обираючи один з перелічених варіантів дій, слід врахувати, що доповідь командиру про виявлені правопорушення не є безумовною підставою для початку досудового слідства. Тому військовослужбовець, член його сім’ї, волонтер або будь-яка інша особа, яка дізналася про вчинення злочину або корупційного правопорушення, мають право усно чи письмово повідомити про це прокуратуру, СБУ або міліцію. Саме ці органи наділені повноваженнями проводити офіціне розслідування, а у випадку надходження звернення з повідомленням про вчинення злочину юридично зобов’язані цу зробити.

Як повідомити про вчинення злочину усно?

Повідомлення або заява про вчинення злочину можуть бути усними або письмовими.

З усним повідомленням можна звертатися до органів Прокуратури, СБУ або Міністерства внутрішніх справ особисто, за телефоном 102, або за номерами телефонів чергових частин, які розміщені на веб-сторінках обласних управлінь МВС за цим посиланням.

Інформація про злочин або інше правопорушення, які надійшли за телефоном 102, передається до відповідних управлінь органів МВС та зареєструється у журналі. Черговий інспектор відділення міліції має негайно направити на місце пригоди слідчо-оперативну групу, групу оперативного реагування, дільничного інспектора міліції, інші наряди або окремих посадових осіб.

Читайте также: ЧТО МЫ НАУЧИЛИСЬ ДЕЛАТЬ ДЛЯ АРМИИ ЗА ГОД ВОЙНЫ
При особистому зверненні до міліції із усною заявою чи повідомленням про злочин черговий інспектор реєструє її, видає заявнику талон-повідомлення, який підтверджує реєстрацію, і складаєпротокол. Також заявника попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Орган міліції, до якого надійшло звернення про вчинення злочину не може відмовити у його прийнятті та реєстрації навіть тоді, коли він не має повноважень проводити досудове розслідування. У цьому випадку після внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження передається належному органу.

Як письмово повідомити про вчинення злочину?

Письмове повідомлення про злочин слід подати особисто до прокуратури, міліції або Служби безпеки України або надіслати рекомендованим листом. При особистому зверненні заявнику мають видати талон-повідомлення і скласти протокол прийняття заяви. Підтвердженням отримання заяви поштою є поштове повідомлення про відправлення або квитанція. Ці документи допоможуть довести у суді протиправність бездіяльності слідчого чи прокурора у разі їх відмови внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідуваннь.

Допускається надсилання повідомлень про вчинення злочину телеграфом, факсимільним або іншим видом зв’язку. Користуючись цими способами звернення, слід подбати про наявність документального підтвердження отримання міліцією або прокуратурою надісланого повідомлення про злочин. Відсутність доказів звернення ускладнить оскарження до суду можливої бездіяльності цих органів.

При поданні повідомлення про злочин до СБУ заявник має право отримати документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію. Потерпілому вручається пам’ятка про його права та обов’язки.

У письмовому повідомленні про злочин слід зазначити прізвище, ім’я та по батькові заявника, адресу місця проживання, номер телефону, дату звернення, навести короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення злочину, факти, які їх підтверджують, та поставити підпис. Відсутність у повідомленні відомостей, які вказують на вчинення злочину, може стати підставою відмови слідчого або прокурора у проведенні розслідування.

Бажано також вказати назву злочину або статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за його вчинення, та окремо зазначити, що заява (або повідомлення) має розглядатися відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу, а викладені у ній відомості про злочин підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Окрім цього, слід попросити, орган до якого ви звертаєтесь, надати документ, що підтверджує прийняття заяви про злочин та її реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Не зайвим буде також прохання інформувати заявника про результати та закінчення досудового розслідування.

Читайте также: Я в армии. Записки мобилизованного. Первый бой, армия и секс
Анонімні листи не розглядаються як повідомлення про злочин, але за рішенням керівника органу внутрішніх справ можуть бути використані при розкритті злочинів.

У яких випадках слід звертатися до Служби безпеки України?

В окремих випадках повідомлення про злочин слід подавати до органів Служби безпеки України. Це необхідно тоді, коли виявлені злочини проти основ національної безпеки (державна зрада, шпигунство, диверсія тощо), контрабанда (у тому числі зброї і наркотиків), порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, незаконного переправлення осіб через державний кордон України, розголошення державної таємниці, втрата документів, що містять державну таємницю, порушення законів та звичаїв війни, застосування зброї масового знищення, посягання на життя представника іноземної держави, злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист, найманство та деякі інші злочини.

Який строк розгляду заяви?

Заяви і повідомлення про злочин цілодобово реєструються в органах внутрішніх справ відразу після їх надходження.

Слідчий або прокурор протягом 24 годин зобов’язаний прийняти рішення про внесення або про відмову у внесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про злочин до реєстру.

Як оскаржити відмову у проведенні досудового розслідування?

Якщо у прокуратурі або міліції відмовляються вносити відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовляються приймати повідомлення про злочин, або порушують строки його розгляду, цю бездіяльність можна оскаржити до суду протягом 10 днів.

Суд має розглянути таку скаргу упродовж 72 годин. Судовий розгляд здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Постанова слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження також може бути оскаржена до суду упродовж 10 днів з моменту її отримання. Строк судового розгляду – 5 днів.

Які права має заявник?

Особа, яка повідомила про злочин, є заявником і має право: отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Якщо заявником є особа, якій внаслідок вчинення злочину завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, він визнається потерпілим та користується усіма правами потерпілого з моменту подання заяви про злочин. Зокрема, потерпілий має право:

на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

подавати докази на підтвердження своєї заяви;

брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;

отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Інші права потерпілого зазначені у статті 56 Кримінального процесуального кодексу.

Як забезпечується безпека заявника та потерпілого?

Особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень, члени її сім’ї та близькі родичі за наявності даних, що свідчать про реальну загрозу їх життю, здоров’ю, житлу і майну мають право на забезпечення безпеки відповідно до закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Заходами забезпечення безпеки можуть бути: особиста охорона, охорона житла і майна; видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; заміна документів та зміна зовнішності; зміна місця роботи або навчання; переселення в інше місце проживання; поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; забезпечення конфіденційності відомостей про особу; закритий судовий розгляд та інші заходи.

Для захисту військовослужбовців також можуть застосовуватися відрядження до іншої військової частини або військової установи та переведення на нове місце служби.

Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки може бути заява особи, члена її сім’ї або близького родича, отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну цих осіб та звернення керівника відповідного державного органу.

Заяву про забезпечення безпеки слід подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, органу який здійснює оперативно-розшукову діяльність. Вони зобов’язані у строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках – негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки і терміново у письмовій формі повідомити про нього заявника. Відмова слідчого або прокурора у застосуванні заходів безпеки може бути оскаржена до суду у десятиденний строк.

Здійснення заходів безпеки доручається спеціальним підрозділам органів служби безпеки або внутрішніх справ. Вони у залежності від конкретних обставин справи встановлюють перелік необхідних заходів і способів їх реалізації та повідомляють про це особу, взяту під захист.

Посилання на законодавство

Закони України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України”, “Про звернення громадян”,Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події,Інструкція з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в Службі безпеки України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення.

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Військовослужбовці, учасники антитерористичної операції та члени їх родин можуть звернутися за безоплатною правовою допомогою за телефонами “гарячої лінії”:

м. Чугуїв: 097-179-38-22.

м. Чернігів: (0462) 61-25-32

м. Херсон: 093-14-77-303, 099-468-38-48

м. Ковель: 095-623-40-11

м. Біла Церква, 096-702-37-47

Довідка
Фахова безоплатна правова допомога та юридичний супровід учасників АТО (їх родичів), військовослужбовців, осіб, які отримали поранення чи загинули під час служби, були чи перебувають у полоні. За допомогою звертайтесь у такі організації:

Чугуївська міськрайонна громадська організація «Чугуївська правозахисна група»
Адреса приймальні: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Рози Люксембург, 16-а
Графік роботи: Пн.-Пт. з 10:00 до 16:00

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини
Адреса приймальні: 14000, м. Чернігів, вул. Горького, 57
Графік роботи: Пн., Ср., Пт. – 10:00 – 16:00

Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я
Адреса приймальні: 73000, м. Херсон, вул. Фрунзе, 2, офіс 19
Графік роботи: понеділок 10:00-15:00 (з 12 до 13 обідня перерва)

Волинська обласна громадська організація “Центр правової допомоги”
Адреса приймальні: 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 14
Графік роботи: Пн., Ср., Пт. з 10:00 до 16:00

Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність»
Адреса приймальні: 09100, Київська обл., м. Біла Церква,
вул. Леваневського, 55 (приміщення бібліотеки №8)
Графік роботи: Вт.,Чт., з 10:00 до 14:00

На сайті «Правовий простір» http://legalspace.org ви можете отримати правові консультації онлайн чи живе спілкування з юристом.

Мережевий проект «Підвищення рівня правового захисту військовослужбовців, учасників АТО та членів їх сімей, шляхом надання правової допомоги та здійснення моніторингів» діє за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Автор: Володимир Орловський, юрист Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я, ВГОРУ

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *