Корупція в ТКЕ триватиме

25/4/2015 10:14
Корупція в ТКЕ триватиме
Блоги
0

Україна переживає глибоку енергетичну кризу, стрімко ростуть ціни на паливно-енергетичні ресурси.
Гостро постала проблема розвитку, переоснащення та інвестування у комунальну теплоенергетику, яка забезпечує теплом понад 70% житлового фонду.
Втім, каменем спотикання для змін залишаються корупційні схеми, якими наскрізь просякнута галузь.
Зрозуміло, що за нинішніх обставин ця проблема загрожує економічній безпеці держави.
Давайте з’ясуємо, що у нас з видобутком та постачанням газу населенню.
Щороку в Україні дві державні компанії видобувають понад 20 млрд кубометрів газу. За даними 2014 року, ПАТ «Укргазвидобування» — 15,1 млрд куб м, ПАТ «Укрнафта» — 1,76 млрд куб м. Приватні компанії дають додатково 3,6 млрд куб м.
Населення щороку споживає близько 16 млрд куб м газу. Підприємствам теплокомуненерго, які виробляють для населення тепло, потрібно 8 млрд куб м газу на рік. Тобто загальна потреба населення — 25 млрд куб м. За логікою держава повинна докупити 5 млрд куб м імпортованого газу для потреб населення.
Потрібно або повернути у державну власність весь газ, який видобувається на території країни, або зобов’язати приватні компанії продавати його державі. Це дозволить повністю покрити потреби населення та підприємств ТКЕ у газі.
Однак чимало видобувних компаній вдаються до махінацій: направляють видобутий газ не населенню, а підприємствам, які купують його не за ринковою ціною — 378 дол за тис куб м, — а за собівартістю. У результаті «Нафтогаз» вимушений купувати не 5 млрд куб м, а 8-9 млрд куб м імпортного газу по 378 дол за тис куб м.
Держава ж мусить компенсувати різницю між цінами на імпортний газ і газ, який використовується для потреб населення, шляхом залучення міжнародних кредитів.
Окрема проблема — перевитрати та недобір газу, що пов’язано з корупційними схемами у сфері теплокомуненерго. Такий специфічний товар у процесі постачання підприємствам ТКЕ та іншим компаніям може змінювати свої обсяги.
Обсяги відтоків та притоків щомісячно фіксується в актах «Нафтогазу» газопостачальним підприємствам за договорами реалізації газу для потреб населення. Вартість таких відтоків та притоків обраховується за ціною на газ для населення за відсутності лічильників на підставі наказів «Нафтогазу».
Обсяги газу, які споживаються населенням у випадку відсутності лічильників, розраховуються за нормами, встановленими постановою Кабміну від 1996 року.
72f0174-demchyshyn
Для підприємств з газопостачання та газифікації, основним видом діяльності яких є постачання блакитного палива споживачам, такі обсяги — просто товар. У результаті, вартість газу, відтоки якого не компенсовані притоками протягом року, але який спожитий населенням понад встановлені норми, не компенсується.
Далі залишки газу здебільшого продаються промисловим підприємствам. Кошти від такого продажу до державного бюджету не надходять.
Інша складова незаконного збагачення підприємств ТКЕ — формування тарифів на опалення. Їх розраховують із застосуванням застарілих та нових нормативів споживання тепла та показників середніх температур під час опалювального сезону.
В Україні діють «Норми та вказівки з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні».
Це основний профільний документ. За ним підприємства формують свої виробничі програми та вираховують норми витрат тепла на опалення квадратного метра площі житлових будівель, які потім потрапляють кожному в рахунки за тепло.
Все було добре до 2011 року, поки не набув чинності Національний стандарт України «Будівельна кліматологія». Тепер більшість міст мають коротші опалювальні періоди і вищий температурний показник з урахуванням глобального потепління.
За цим стандартом повинні скорочуватися термін опалювального сезону і кількість вироблення теплової енергії для опалення житлового комплексу. Тобто нормативи морально застаріли, проте зміни до них не внесені. У результаті, частина підприємств України живе за старими нормами і виставляє завищені рахунки споживачам.
У 2014 році НКРЕКП почала встановлювати тарифи з опалення з урахуванням нових стандартів. Питання в тому, чи всі компанії застосовують ці тарифи. Також незрозуміло, що відбувається з тарифами компаній, які не є ліцензіатами НКРЕКП.

10502d9-1

Все частіше трапляються випадки штучного банкрутства підприємств ТКЕ і створення на їх базі нових, які зазвичай позбувалися боргів попередників. Не менш небезпечними для держави та суспільства залишаються наступні корупційні схеми.
1. Проведення реструктуризації боргу на значний період без урахування індексу інфляції і курсової різниці. Угоди про реструктуризацію боргу укладаються між підприємствами і «Нафтогазом» на 5-15 років з відтермінуванням оплати на один-два роки. Водночас НАК повинна розраховуватися перед Росією за використаний газ.
2. Укладання багаторівневих договорів переведення боргу. Наприклад, борг за газ оформлявся взаємозаліком. Другою стороною заліку був борг за поставлене «Укртрансгазом» та «Укргазвидобуванням» обладнання за завищеними цінами.
3. Укладання договору доручення, за яким заборгованість підприємств-боржників ТКЕ за газ погашалася перед «Нафтогазом» або його дочірніми підприємствами іншою стороною, яка отримувала від компаній «Нафтогазу» комісійну винагороду за ці дії.
Крім цих схем, чергові корупційні механізми закладаються у нові закони. Замість обіцяного владою реформування паливно-енергетичної галузі у парламенті в першому читанні прийняті законопроекти, які посилюють корупційну складову у галузі та лобіювання інтересів приватних бізнесових структур на державному рівні.
Таким є урядовий проект закону №2214 «Про внесення змін до деяких законів щодо стабілізації фінансового стану «Нафтогазу». Закладена в документі схема з борговими зобов’язаннями сприяє махінаціям в енергетичному комплексі. Зокрема, уряд пропонує доповнити статтю 18 закону «Про засади функціонування ринку газу».
Новація передбачає можливість продажу на користь третіх осіб права вимоги заборгованості споживачів газу перед НАК та її дочірнім підприємством. Вимога боргу може бути продана на аукціоні за методом зниження ціни на лот за ціною, яка може відрізнятися від балансової вартості.

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки опрацьовує проект для розгляду в другому читанні, але вже зрозуміло, що такі ініціативи уряду ніякого згортання корупційних схем не передбачають.
У керівництва «Нафтогазу» і його дочірніх підприємств буде зацікавленість продавати «дружнім бізнесовим структурам» найбільш ліквідну дебіторську заборгованість. Від таких дій фінансовий стан компанії не покращиться.
Натомість зменшаться обсяги надходження коштів до державного бюджету. З’являться нові корупційні комбінації, які можуть призвести до руйнування сфери ТКЕ і катастрофічної ситуації у наступному опалювальному сезоні.
Розірвати замкнуте коло корупції у галузі можна лише за умови реформування ТКЕ та нафтогазового комплексу, посилення штрафів за недотримання вимог законодавства. Держава мусить зробити ринок газу прозорим, відкрити доступ до інформації з виробництва, постачання, споживання та оплати за ресурси і комунальні послуги.
Це виведе з тіні кримінальні схеми отримання надприбутків, зробить ціни і тарифи економічно обґрунтованими, дозволить сформувати об’єктивні баланси.
Прозора система відносин між постачальником енергоресурсів та комунальних послуг і споживачем є запорукою посилення національної енергетичної безпеки, сталого та ефективного розвитку економіки держави.

Автор: Оксана Короткевич, експерт з енергетики Інституту суспільних досліджень для УП


Loading...
Loading...